У липні минулого року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроeкт №3739, який в експертних колах охрестили "законом про локалізацію".

Доля цього законопроeкту складна і неоднозначна – він отримав, як багато прихильників, особливо серед представників української промисловості, так і противників.

Думки одних та інших розділилися принципово. Головними темами для диспутів стали – очікуваний економічний ефект від запровадження «закону про локалізацію», ризики, пов’язані зі створенням преференцій українським виробникам, а також дотримання Україною взятих зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Противники локалізації стверджують, що цей закон створить передумови для монопольного становища українських виробників на ринку, а також призведе до зниження конкуренції та темпів розвитку вітчизняної промисловості.

Та чи так це насправді? Чому закон, який захищає Україну від інтервенції іноземних промислових виробників отримує такий спротив?

Компанія ТОВ «ПК «ПОЖМАШИНА», найбільший в Україні виробник протипожежної, сільськогосподарської та спеціальної техніки, вже давно знаходиться в цьому ринку і проводить свою діяльність в галузі машинобудування вже понад 90 років! Наш серйозний досвід дає підстави стверджувати, що «закон про локалізацію» жодним чином не створить українським виробникам неправомірні преференції. Навпаки, промисловість нашої країни потребує здорового державного протекціонізму. Це наша думка, як виробників та роботодавців щодо прийняття цього Закону.

Досвід інших успішних країн Європи та Америки доводить нам, що розумна локалізація тільки сприяє розвитку промисловості та економіки держав. Якщо, ми зараз піддамося впливу певних зацікавлених кіл, і не приймемо законопроeкт № 3739, то поставимо під реальну загрозу майбутнє нашого машинобудування. В цій ситуації нам актуально пригадати китайський вислів, який говорить: « Не треба слухати те, що говорять американці, треба робити те, що вони роблять».

Не можливо підняти економіку України, якщо не створювати робочі місця і не розвивати власне виробництво. Для того, щоб українці не полишали державу, треба забезпечувати їх роботою вдома.

Ми повинні стати країною, яка створює додану вартість, а не слугує сировинною базою для іноземних країн.

Так, закон створює певні преференції саме для вітчизняних товаровиробників в галузі машинобудування. Але які саме? Якщо Компанія, має виробничі потужності в Україні, створює робочі місця, то вона має переваги перед тими, хто таких вкладень в економіку держави не робить. І це цілком нормально.

Ті, хто бояться монополізації та від’ємного економічного ефекту, як приклад, можуть подивитися аналітику бюджетної Програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», яка діє в Україні протягом останніх 5 років.

За час дії цієї Програми сільськогосподарське машинобудування та агропромисловий сектор лише виграли. Запровадження 25 % компенсації вартості, придбаної техніки українського виробництва, ніяк не знизило конкурентоспроможність підприємств-виробників. Швидше, навпаки, стимулювало виготовляти якісну продукцію, щоб агропідприємства були зацікавлені її придбавати, керуючись не лише доступною ціною. Перевага лише в ціні не дала б очікуваного ефекту. Споживачі хочуть мати якісний продукт. Це аксіома. Таким чином, позитивний результат отримали всі учасники Програми.

Локалізація ж просто розширить ці можливості для більш широкого кола промислового машинобудування.

На прикладі компанії «ПОЖМАШИНА» хочу зазначити, що придбання протипожежної техніки виключно в українських виробників, яке протягом останніх 5 років було обов’язковим пунктом, зазначеним в держбюджеті, дало свої результати.

Підприємство сплачує податки, розвиває економіку держави, забезпечує роботою понад 600 українців, а отриманий прибуток інвестує в розвиток виробничих потужностей. Близько 10 000 000 доларів було витрачено на придбання сучасного обладнання з ЧПК, проведено ремонт цехів, адміністративних та виробничих приміщень, здійснена автоматизація систем управління підприємством та продажами, проведено навчання та підвищення кваліфікації персоналу.

Ці заходи дали бажаний результат – техніка виробництва компанії «ПОЖМАШИНА» на сьогоднішній день нічим не поступається європейській. Ми можемо спокійно з нею конкурувати.

Це і є ті основи, на яких має будуватися вітчизняна промисловість і економіка. А ті, хто цього не розуміють чи вдають, що не розуміють, це не друзі України, а її вороги. Явні чи завуальовані.

Насправді, іноземні підприємства ніхто не хоче обмежити в правах. Вони можуть на рівних конкурувати з українськими виробниками, створивши попередньо в Україні свою частку локалізації. Це буде справедливим і ставитиме всіх учасників ринку в рівні умови. Просте завезення іноземної продукції в Україну, жодним чином не сприятиме стимулюванню власної промисловості.

Тому прийняття «закону про локалізацію» життєво необхідне. Воно дасть новий поштовх і виток розвитку, як машинобудування, так і суміжних галузей в державі. І жодних «підводних каменів» прийняття цього закону не несе. Ці «камені» варто шукати у противників законопроeкту, які спекулюючи різними даними, намагаються відтермінувати чи й зовсім скасувати прийняття.

За матеріалами Федерації роботодавців України