Згідно зі звітом Державної податкової служби України за 2020 рік, незважаючи на падіння ВВП на 4% надходження до Зведеного бюджету України зросли на 15,7% (115,1 млрд грн) в порівнянні з 2019 роком. При цьому індикативні показники податкових надходжень 2020 року перевиконано на 10,7% (49,2 млрд грн).
1. Та чи справді українці заплатили більше податків у кризовий рік?
На перевиконання плану надходжень до бюджету значною мірою вплинули зміни в обліку державного бюджету (переведення адміністрування частини чистого прибутку та дивідендів на державну частку на ДПС, що дало змогу включити до надходжень понад 35 млрд грн від Нафтогазу та понад 25 млрд грн від державних банків) та планове підвищення надходжень від деяких податків (зростання ставки акцизу на тютюнові вироби). Водночас у порівнянні з 2019 роком зменшився обсяг бюджетного відшкодування. Тож теза про підвищення культури сплати податків під час пандемії доволі дискусійна.
2. Збільшення кількості ФОПів — це ознака зручності ведення малого бізнесу в Україні?
Іншим спірним показником стала кількість зареєстрованих в Україні фізичних осіб-підприємців. На думку влади, збільшення кількості ФОП (з 1866,1 тис. у 2019 до 1885,9 тис. у 2020) та, відповідно, збільшення кількості платників єдиного податку, свідчить про легкість і зручність ведення бізнесу для малих підприємців.
Опоненти такого підходу стверджують, що насправді більшість новозареєстрованих ФОП — це вчорашні працівники, які були звільнені з роботи і зареєстровані підприємцями для оптимізації оподаткування і тільки.
3. Український бізнес став соціально відповідальним та далекоглядним?
Загалом, в контексті всього сказаного вище, потрібно згадати про один дуже важливий момент — сплата податків у 2020 році проводилася за відсутності податкових перевірок (крім перевірок за зверненням платників, документальних перевірок при реорганізації/припиненні платника, заявленні бюджетного відшкодування з ПДВ, а також фактичних перевірок по підакцизних товарах). Тобто, навіть за відсутності в органів контролю ефективних важелів впливу, які б утримували платників у законних рамках ведення господарської діяльності (крім блокування податкових накладних, перевірок підакцизних товарів та бюджетного відшкодування), український бізнес тотально не перейшов на темну сторону і не перестав сплачувати податки, що свідчить про його соціальну відповідальність та належний рівень культури сплати податків.
4. До чого готуватися бізнесу у 2021 році?
Поточний рік буде доволі активним у податковому плані незалежно від продовження карантину і причин цьому декілька.
По-перше, «зняття мораторію на податкові перевірки». Оскільки спосіб скасування мораторію, коли підзаконний акт фактично вносить зміни в закон — сумнівний, то не варто виключати варіанту, що через кілька років судовим рішенням буде визнана нечинною сама постанова КМУ, що буде мати колосальний вплив на результати всіх карантинних перевірок.
По-друге, дано старт для запуску Бюро економічної безпеки, яке повинно стати якісно новим органом, що замінить дискредитовану податкову міліцію і завдяки акценту на аналітичну роботу боротиметься з податковими правопорушеннями з мінімальним втручанням силових структур та без шкоди для добросовісних платників.
По-третє, запущено механізм «примирення» між податковою службою та платниками податків. Мова йде про так звану безподаткову ліквідацію та податкову амністію (одноразове декларування). Зазначені механізми покликані спонукати тих, хто на корпоративному та персональному рівнях ухилявся від сплати податків або тільки частково їх сплачував, розпочати нове життя з чистого аркуша. При чому нове життя йтиме за новими правилами:
— народні депутати та урядовці заявили про майбутнє приєднання України до міжнародного обміну податковою інформацією, це означає, що інформація про іноземні рахунки фізичних осіб та деякі рахунки юридичних осіб стане відомо українським податковим органам, які зможуть використати цю інформацію при проведенні контрольно-перевірочних заходів;
— з 2022 року набирають чинності положення про КІК (контрольовані іноземні компанії), після чого утримання «офшорних гаманців» може вартувати більше, ніж користь від їх використання;
— значно посилюється інститут трансфертного ціноутворення (трирівнева документація);
— багато розмов ведеться навколо доцільності введення обов’язкового щорічного декларування для фізичних осіб та ведення контролю за їх способом життя (чи рівень життя особи співпадає з рівнем офіційних доходів), що разом із іншими змінами покликано зменшити рівень тіньової економіки, податкових правопорушень та корупційних діянь.
Звичайно, поточні способи «примирення» викликають чимало нарікань і претензій, однак наразі настав час для кожного платника податків поставити перед собою питання наскільки добросовісно він жив до цього і, головне, як він збирається жити далі.
