Черговий круглий стіл, організований Комітетом екології та розвитку зеленої економіки Федерації роботодавців та Аналітичним Центром ФРУ для з’ясування умов, що виникають для промисловості в рамках впровадження Європейського зеленого курсу, був жарким.

Експерти з компанії RSM Олександр Полянський і Олексій Самовалов пояснили на основі спільного з Аналітичним центром ФРУ дослідження, як вплине CBAM–механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС на українську економіку. Розробка механізму повинна бути закінчена ЄС у першій половині 2021року. Зрозуміла мета цього механізму –запобігти «витоку» викидів парникових газів за межі ЄС (тобто збільшення їх викидів у країнах, які завозять товари в Європу), відомі можливі варіанти цього прикордонного податку (A. Вуглецевий податок на кордоні; B. Механізм торгівлі квотами; C. Податок на споживачів). А от розмір податку та способи і адресати його застосування поки що мають широкий діапазон. За інформацією RSM для тони сталі податок може сягнути 60-100 євро, що дуже суттєво. А карбоновий слід у виготовленій сорочці обійдеться постачальнику у 0,3 євро. При цьому дослідники стверджують, що регулювання розміру вуглецевого сліду повпливає на всі без виключення сектори і компанії в Україні. Але для деяких компаній це стане складним стратегічним викликом, з яким треба терміново почати працювати, для інших це створить можливості для отримання конкурентної переваги.

Представник Союзу хіміків Сергій Миронов підтвердив, що можливості точно є, наприклад по виготовленню «зеленого» аміаку, який міг би стати паливом для морських суден на заміну дизелю і як альтернатива водню(який дорожчий і менш технологічний).

Станіслав Зінченко, керівник аналітичного ГМК Центру, зазначив, що потрібно дійсно діяти терміново, але базуючись на аналізі ризиків і протидії їм. Посилаючись на дослідження свого центру, представлене минулого тижня, він сказав, що СВАМ може коливатися від 30 до 100 євро за тонну сталі, що постачається в ЄС, а вплив на ВВП України однозначно негативний – мінус 0,5 % щорічно, втрати металургійного сектора можуть сягнути 200 млн на рік, а також за прогнозами відбудеться досить швидка втрата європейських ринків на користь китайських, російських і турецьких постачальників.

Радник Віце-прем’єра Олексій Рябчин пояснював плани Уряду на 2021-2022 рік, які полягають в узгодженні позицій з європейськими партнерами.

Доктор економічних наук Ігор Гужва послався на дослідження, яке було зроблено під його керівництвом стосовно перегляду угоди з ЄС, зазначивши, що уряд зосередився на зменшенні тарифів, що є безумовно важливим але також потрібно додати ще 10 напрямків змін, включаючи Європейський Зелений курс. Про те ж саме заявив виконавчий директор Асоціації Підприємств Скляної Промисловості "Скло України" Володимир Цвєтов.

Джерела фінансових ресурсів для зеленої модернізації викликали бурхливе обговорення.

Директор Аналітичного Центру ФРУ, доктор економічних наук, Володимир Панченко повідомив, що отримати фінансування можливо не тільки за рахунок бюджету України (ресурси дуже обмежені, про це говорив також радник віце премєра Олексій Рябчин), але і за рахунок квот.

Володимир Панченко навів дані з Проекту ЄБРР «Підтримка Уряду України щодо оновлення національно-визначеного внеску»:

У випадку часткового впровадження діючого законодавства, без структурних змін в енергетиці та економіці, викиди в 2030 році скоротяться на 54 %, тобто до 406 млн т. Це значить, що квоти, які можуть бути запропоновані для торгівлі і залучення від 2 до 6 млрд дол щорічно, складають 200 млн тонн на рік. При цьому потрібен рівень інвестицій до 2030 року-168 млрд євро, а за період 2020-2050 років - 548 млрд євро. При більш амбіційних сценаріях – скорочення викидів на 70-74%, обсяг необхідних інвестицій коливається у діапазаоні 240 млрд євро до 2030 року, а за період 2020-2050 років – 730-970 млрд євро.

Заступник директора Аналітичного центру ФРУ Ольга Кулик закцентувала увагу на тому, що країни ЄС використовують механізм надання державної допомоги бізнесу для полегшення його переходу на вищі рівні захисту довкілля. Аналогічні механізми мають запрацювати і в Україні задля збереження та розвитку української промисловості. Разом з тим наголосила на необхідності врахування бізнесом та органами влади положень Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», оскільки, навіть при наявності коштів в бюджеті, стимулювання зеленої модернізації може бути проблемою.

Провідний експерт з енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський запропонував розглянути як необхідну позицію українського бізнесу, яка полягає в тому, що 1. Неможливо уникнути дії CBAM, посилаючись на окремі положення ВТО; 2. Навіть, найрозвинутіші країни готують промисловість до CBAM; 3. Глобальна кліматична політика впливає на можливість кредитування у нафтогазовій та вуглевидобувній галузях, що викликає подорожчання вартості викопних ресурсів і електроенергії із них; 4. Перший крок на шляху до підтримки національного товаровиробника в умовах CBAM - це ліквідація спотворень на енергоринку; 5. Той факт, що Україна - єдина європейська держава, яка потерпає від збройної агресії РФ, може стати підґрунтям для відтермінування CBAM по відношенню до українського товаровиробника.

Зрештою, голова Комітету екології та розвитку зеленої економіки ФРУ Павло Жила виступив з пропозицією приєднатися в якості підгрупи в міжвідомчу групу по ЄЗК при КМУ і надав підсумковий документ для подання Уряду. Основні тези були наступними:

«Незалежно від обраного в ЄС сценарію, CBAM однозначно буде мати суттєвий вплив на українських товаровиробників.

У зв’язку із цим:

Позиція держави повинна бути чітко сформована і національні виробники повинні розуміти яким чином Уряд збирається реагувати на такі дії з боку ЄС, що очікувати українським експортерам, який діалог ведеться. Залучити ФРУ і галузеві асоціації до роботи міжвідомчої робочої групи з переговорів з ЄС щодо СВАМ.

З огляду на Угоду про асоціацію та імплементацію урядом України законодавства ЄС в частині довкілля і зміни клімату до експорту з України СВАМ повинен застосовуватися в особливому порядку, наприклад з відстрочкою, за зниженою ставкою або взагалі відсутність поширення CBAM на нашу державу.

Необхідно передбачити внутрішні механізми, в першу чергу, фінансового характеру, підтримки національних виробників (пільгове кредитування; зниження ставок податків чи їх спрямування на екомодернізацію підприємств тощо).

Забезпечити доступ українського бізнесу до фондів підтримки та фінансових інструментів ЄС, з метою справедливого запровадження CBAM – та практичної реалізації Just Transition Mechanism (так як це передбачено в European Green Deal).

Не розглядати СВАМ і Європейський зелений курс виключно як загрозу для України. Підходи до виробництва різних груп товарів у ЄС, довжина і конфігурація ланцюжків постачання – всі ці моменти будуть переглядатися і змінюватися».