Роботодавець не може відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати на визначені законодавством строки окремим категоріям працівників.

Міністерство економіки розробило новий проєкт Кодексу законів про працю. Документ передбачає цілу низку нововведень, зокрема: збільшення тривалості щорічної відпустки на 4 дні, появу нових причин для звільнення (а фактично – можливості звільняти без причини) та вказування ознак трудових відносин.

Це стосується окремих категорій громадян

Відповідно до статті 211 Кодексу законів про працю в Україні, трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.

У Держпраці розповіли, якими можуть бути штрафи за незадекларовану працю у 2024 році, виходячи з показників Держбюджету - 2024.

Державна служба України з питань праці пояснила, що робити, якщо роботодавець не виконує умови укладеного трудового договору.

Одним із актуальних та важливих правових питань, які стосуються кожного є питання матеріальної відповідальності роботодавця у трудових відносинах.  

За трудовим договором ви зобов'язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець - виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.

Важливо: трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня - маєте отримати дозвіл керівника.

З іншого - працівник має низку соціальних і трудових гарантій:

- регулярна оплата праці - щонайменше двічі на місяць;

- нормований робочий час;

- лікарняні;

- оплачувані вихідні й відпустки;

- захист від незаконного звільнення тощо.

За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов'язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.

Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом. На них не поширюється дія трудового законодавства.

Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони - незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.

Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.

Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Відповідне роз'яснення надали фахівці Головного управління ДПС у Харківській області.

Воєнний стан кардинально змінив сферу трудової діяльності.

Якщо працівник хоче звільнитися, він може скористатися своїм правом — звільнитися за власним бажанням. Такий варіант звільнення можливий як для працівника, з яким укладений безстроковий договір, так і для працевлаштованого за строковим договором, але з певними нюансами.