За оцінками НБУ, 2019 рік був успішним для банківського сектору – оновлено кілька історичних рекордів. Прибутковість банків була найвищою за весь період його роботи (щоправда, більше половини усіх прибутків отримав Приватбанк). Рентабельність капіталу у секторі сягнула 34%. Це стало можливим як завдяки стрімкому зростанню операційних доходів, так і найнижчим за десятиліття відрахуванням до резервів під активи.

Минулого року завдяки уповільненню інфляції розпочато цикл зниження ключової ставки НБУ. Комерційні ставки за гривневими депозитами та кредитами також почали знижуватися. Водночас ставки за валютними кредитами для корпоративних позичальників у 2019 році вже були найнижчими за усю історію, вони і далі знижуватимуться цього року, прогнозує Нацбанк. Проте це поки що не сприяє зростанню валютног кредитного портфелю банків, що свідчить про брак якісних позичальників. НБУ очікує, що ставки за гривневим кредитами, зокрема іпотечними, протягом 2020 року також сягнуть історичних мінімумів - завдяки низькій інфляції та макрофінансовій стабільності. У таких сприятливих умовах банки не матимуть проблем зі створенням запасу капіталу, необхідного для виконання посилених вимог у майбутньому, очікує регулятор.

Структура сектору

Кількість платоспроможних банків скоротилася протягом IV кварталу 2019 року до 75 внаслідок приєднанн Укрсоцбанку до Альфа-банку. Частка чистих активів державних банків (з Приватбанком) зросла на 1.0 в. п. до 55.2%, депозитів фізичних осіб скоротилася на 1.0 в. п. до 61.6%. Групи приватних та іноземних банків збільшили частку депозитів населення на 0.5 в. п. кожна.

Активи

У IV кварталі активи банків суттєво зросли: загальні – на 5.7%, а чисті – на 8.8%. Найбільше зросли вкладення банків у депозитні сертифікати НБУ, на 92.2 млрд грн за квартал (зокрема 75.0 млрд грн у грудні) до 152.2 млрд грн на кінець 2019 року. Це було пов’язано із рекордним надходженням коштів на рахунки суб’єктів господарювання у грудні (+70,7 млрд грн), насамперед Нафтогазу. Також зросли обсяги готівки в обігу, коштів в НБУ та міжбанківських кредитів.

Чисті гривневі кредити суб’єктам господарювання зменшилися за квартал на 6.1% та на 6.2% за рік. Найпомітніше – у держбанках (крім Приватбанку) та іноземних банках: на 10.6% та 5.5% за квартал відповідно внаслідок погашення кредитів державних монополій та дочірніх компаній міжнародних груп. Чисті валютні кредити зросли на 1.3% у доларовому еквіваленті за квартал, але скоротилися на 4.1% р/р.

Чисті гривневі кредити фізичним особам зросли на 6.6% за квартал та на 29.8% за рік. Найактивнішими були приватні банки: +13.3% за квартал та +54.0% за рік.

Частка непрацюючих кредитів скоротилася за квартал на 0.6 в. п. та на 4.5 в. п. за рік до 48.4% на кінець 2019 року. Основними чинниками було надання нових кредитів фізичним особам та списання непрацюючих кредитів за рахунок резервів, у результаті чого частка роздрібних непрацюючих кредитів скоротилася за квартал на 4.0 в. п. до 34.1% на кінець 2019 року. Якість корпоративного портфеля протягом кварталу практично не змінилася.

Доларизація кредитів клієнтам знизилася на 0.5 в. п. до 40.7% на валовій основі завдяки наданню нових роздрібних кредитів у гривні та зміцненню гривні. На чистій основі вона залишилася практично незмінною і становила 35.4% на кінець року.

Фондування

За IV квартал зобов’язання банків зросли на 8.9%. Внаслідок нарощення депозитів клієнтів частка коштів населення та бізнесу в зобов’язаннях зросла за квартал на 1.5 в. п. до 83.3%, що вкотре було історично найвищим показником. Наприкінці року сезонно скоротилися кошти бюджетів, частина міжбанківських зобов’язань була погашена іноземними банками.

Гривневі кошти суб’єктів господарювання зросли за квартал на 16.2% (+19.5 р/р). Найвищий приріст зафіксовано в державних банках – 23.1% (28.3% р/р). Суттєво збільшилися валютні кошти корпорацій – 48.4% р/р. Це відбулося за рахунок зростання валютних коштів у державних банках протягом IV кварталу на 43.8% (+109.5% р/р). Головним фактором такого приросту було отримання Нафтогазом 2.9 млрд дол. за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Гривневі вклади населення зросли на 8.4% (+17.5% р/р) за квартал в усіх групах банків після їх скорочення у ІІІ кварталі. Така динаміка пояснюється послабленням девальваційних очікувань та символічними ставками за валютними депозитами. Валютні вклади населення в доларовому еквіваленті зросли на 6.4% за квартал та на 15.4% за рік.

Частка валютних зобов’язань клієнтів за квартал скоротилася на 0.7 в. п. до 39.8%. Без урахування надходження валютних коштів Нафтогазу зниження було б вагомішим.

Відсоткові ставки

У IV кварталі НБУ двічі знижував облікову ставку, найістотніше у грудні 2019 – на 2 в. п., а у січні 2020 – ще на 2.5 в. п. Ставки за депозитами фізичних осіб почали знижуватися лише у грудні, слідом за зниженням ставок державними банками. Протягом року держбанки утримували ставки за депозитами на високому рівні через інерційність в управлінні пасивами та активами та юридичні ризики навколо Приватбанку. Вартість 12- місячних гривневих депозитів фізичних осіб у ІV кварталі знизилася на 0.7 в. п. до 15.1% річних, у січні 2020 року – ще на 1.1 в. п., а в перший тиждень лютого і далі знижувалася на 1.0 в. п. – до 13.0% річних. Вартість 12-місячних депозитів населення в доларах США знизилась за квартал на 0.6 в. п. – до 2.6% річних, і ще на 0.7 в. п. – уже в поточному році. Гривневі кошти корпорацій протягом IV кварталу подешевшали на 2.7 в. п. до 10.3% річних.

Зниження облікової ставки сприяло відчутному здешевленню гривневих кредитів для бізнесу за IV квартал на 2.4 в. п. до 15.7% річних. Вартість гривневих кредитів для фізичних осіб скоротилася за квартал лише на 0.5 в. п. до 33.6% річних. Ставки за валютними кредитами суб’єктам господарювання перебувають на історично найнижчих рівнях – 4.6% у грудні 2019 року.

Фінансові результати та капітал

Прибуток банківського сектору за 2019 рік був у 2.7 раза вищим, ніж за 2018, і становив 59.6 млрд грн. Понад половину прибутку сектору сформував Приватбанк. Із 75 діючих банків збитковими було лише 6 установ, сукупний збиток яких становив 0.2 млрд грн.

У ІV кварталі операційний дохід банків скоротився на 4.9% кв/кв, а операційні витрати зросли на 15.2% кв/кв. Тож зростання операційного прибутку до формування резервів уповільнилось – з 70.1% до 46.9% р/р, а операційна ефективність погіршилась: CIR сектору становив 57.4% порівняно з 47.4% у попередньому кварталі. Утім, в цілому за 2019 рік операційна ефективність була суттєво кращою, ніж у 2018 році: 49.8% порівняно з 58.1%.

На зниження операційних доходів у ІV кварталі вплинуло зменшення результату від переоцінки в держбанках та уповільнення темпів зростання чистого процентного доходу (до +9.9% р/р). Чистий комісійний дохід через розширення обсягу безготівкових операцій та активне роздрібне кредитування зріс на 16.3% р/р.

Відрахування до резервів сектору за рік зменшилося на 50.1% до 12.5 млрд грн, що стало найнижчим значенням за останніх 10 років. Серед банків із суттєвими відрахуваннями в резерви були два держбанки та один банк з російським капіталом. Із 75 банків 29 установ за результатами року розформували резерви, але сукупний обсяг розформування становив лише 0.7 млрд грн.

Оцінки НБУ щодо перспектив та ризиків:

"Банківська система призвичаюється до роботи в умовах низьких відсоткових ставок. Ставки за депозитам фізичних осіб суттєво скорочувалися в грудні-лютому, слідом за рішенням великих банків про здешевлення депозитів. Однак ставки за кредитами скоротилися ще помітніше, що знизило спред, а тому може знизити рентабельність сектору у середньостроковій перспективі.

Темпи зростання коштів населення ймовірно збережуться на рівні попереднього року попри суттєве зниження відсоткових ставок за вкладами. Це буде пов’язано як зі збільшенням залишків на поточних рахунках, так і зі зростанням обсягів строкових вкладів.

Темпи приросту роздрібних кредитів лише трохи уповільняться – попит на них залишається високим завдяки зростанню доходів населення та високій споживацькій упевненості.

Зростання корпоративних кредитів буде і надалі обмежуватися низькою прозорістю фінансів компаній. У 2019 році ставки за валютними кредитами були найнижчими за усю історію роботи банківського сектору, проте це не призвело до зростання валютного кредитного портфелю банків.

НБУ очікує, що ставки за кредитами у гривні, зокрема за іпотекою, стануть історично найнижчими протягом 2020 року. Завдяки низькій інфляції та макрофінансовій стабільності висока вартість ресурсів перестане бути проблемою, що стримує відновлення кредитування.

Банки повинні продовжити формування буферу консервації капіталу – до початку 2021 він має сягнути 1.25%.  Також системно-важливі банки повинні протягом 2020 року сформувати буфер системної важливості. В умовах високої прибутковості банківського сектору це завдання не створює додаткових викликів для банків.

До кінця березня банки повинні затвердити та передати на розгляд НБУ програми роботи з непрацюючими кредитами. Крім того, у лютому завершується процес створення системи управління ризиками, зокрема мають бути затверджені декларації схильності до ризиків".
 

Джерело @ finbalance.com.ua