За статистикою, в Україні майже 3 мільйони людей з інвалідністю працевлаштовані лише 420 тисяч. Це трохи більше ніж 16%, тоді як у країнах ЄС цей показник перевищує 50%. Така ситуація вимагає комплексних змін - як у нормативній базі, так і у ставленні суспільства та роботодавців.

Тому 15 січня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон № 4219-IX щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю, який набуде чинності вже з 1 січня 2026 року.

Цей Закон, зокрема:

• поширює 4% квоту на працевлаштування людей з інвалідністю на всі сфери, включно з держорганами;

• змінює підхід до визначення можливостей праці - замість того щоб фокусуватися на обмеженнях, визначає лише ті види робіт, що можуть зашкодити здоров'ю або безпеці;

• впроваджує соціальний супровід для людей з інвалідністю на робочому місці - держава буде фінансувати адаптацію середовища та колективу.

Крім того, адміністративні штрафи ним замінюються на цільовий внесок. Роботодавець матиме вибір: або працевлаштовувати людей з інвалідністю, або сплачувати внесок до спецфонду, з якого фінансуватимуться програми підтримки працевлаштування.

«Цей механізм не каральний, а мотиваційний. Ми спростили оплату і зробили її прозорою - щоб роботодавець розумів, на що йдуть кошти», - зазначила Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович.

Також законом передбачені:

• пільговий розрахунок квоти (1 працівник з інвалідністю 1 групи зараховується як двоє);

• компенсацію роботодавцям у випадку зниженої продуктивності;

• розширення держпідтримки для бізнесів, що створюють робочі місця.

Оксана Жолнович звернула увагу, що ця система базується на індивідуальному підході - від реального оцінювання функціонування людини до підбору потрібних послуг.

Джерело @ Мінсоцполітики