З 6 червня Україна починає по-новому, а точніше по-старому, торгувати зі країнами Європейського Союзу — без пільг, але з митами та квотами. Чи означає це неминучі втрати для українських виробників-експортерів? Так! Чи означає це катастрофу? Ні! Але все по порядку.

Протягом останніх трьох років між Україною та країнами ЄС паралельно діяли два режими торгівлі: базовий режим вільної торгівлі, закріплений угодою про асоціацію України з ЄС ще в 2014 році, та тимчасовий режим автономних торгівельних заходів (АТЗ), запроваджений Євросоюзом у відповідь на повномасштабну війну в Україні. Останній фактично призупинив дію тарифних квот і мит.

Режим безмитної торгівлі було запроваджено у червні 2022-го на рік, потім його двічі подовжували — до червня 2025-го. Тож у українського бізнесу був час підготуватись до неминучого. Що, напевно, значною мірою і було зроблено. Або не зроблено.

Попри те, заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка запевняє, що після 5 червня катастрофи не станеться, а вже цього тижня розпочнуться перемовини з європейською стороною щодо лібералізації умов торгівлі в рамках діючої угоди про асоціацію України з ЄС.

Як зазначає генеральний директор ВГО Українська аграрна конфедерація Павло Коваль, жодне з можливих рішень ще не набрало остаточної форми. Йдеться про проектні пропозиції, які можуть бути уточнені або переглянуті в рамках консультацій, у тому числі з боку України.

"Ключове питання — чи дійсно повне припинення АТЗ є безальтернативним? Ні. З правової точки зору Угода про асоціацію (стаття 29) передбачає можливість перегляду умов торгівлі у випадку, якщо одна зі сторін вважає, що чинний режим завдає шкоди певним галузям економіки", — говорить співрозмовник.

Зокрема, Україна має право ініціювати спільну торговельну раду з метою:

• або продовження деяких елементів режиму АТЗ,
• або перегляду базових квот і мит у рамках Угоди про асоціацію,
• або навіть встановлення окремих гнучких режимів, з урахуванням воєнного контексту.

"Комбінування інструментів — тимчасове подовження окремих елементів АТЗ та одночасне активне використання потенціалу ст. 29 — могло б стати оптимальною моделлю переходу. Це б дозволило уникнути торговельного шоку, надати виробникам час для адаптації та зберегти довіру до євроінтеграційного вектору", — зазначає Павло Коваль.

Що означає скасування безмитної торгівлі з ЄС

Завершення дії автономних торгівельних заходів означає повернення до режиму торгових преференцій, передбачених Угодою про асоціацію України з ЄС.

Це означає, що безмитний доступ українських товарів на ринки ЄС залишиться, але лише в межах квот, встановлених до 2022 року, говорить головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Поза квотою можуть діяти стандартні митні ставки ЄС. Квоти, ймовірно, будуть поділені на місячні обсяги (pro-rata). Тож до кінця 2025 року українські виробники зможуть поставити на ринок ЄС лише 7/12 від звичних річних обсягів продукції, оскільки квоти почнуть діяти вже у другій половині року.

На першому етапі після закінчення "торгівельного безвізу" квоти поширюватимуться на 30 категорій аграрної продукції. Далі — залежатиме від перемовин.

"Наразі найболючіший момент полягає в тому, що ми повертаємося не просто до квот на сім товарних груп, які є в автономних торгівельних заходах, а до умов поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка була встановлена Угодою про асоціацію з ЄС, підписаною в 2014 році. Нею передбачено близько 30 квот. Відтак до пшениці, кукурудзи, цукру додається томатна паста, молочна продукція, етанол, свинина, яловичина... Отже, після 5 червня у нас буде набагато більше обмежень", — зазначає голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко.

Постраждають насамперед ті фермери, які залучені в ланцюги доданої вартості, наприклад, з пшениці в борошно.

"Зазвичай у нас сира пшениця забирає всю квоту. Але ж у квоті не тільки пшениця, а й продукти її переробки, такі як борошно, крупа чи бите зерно, лущина. Відповідно, ця продукція не буде їхати в тих обсягах, як вона їде зараз", — каже співрозмовниця.

На виробників томатів також негативно вплинуть обмеження, адже їм і так складно доводиться: томати переважно вирощують у Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях, які потерпають від обстрілів.

"З яйцями — теж проблема, адже зараз вони не можуть експортуватися повноцінно на наші "старі" ринки: країни Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Досі залишаються труднощі з логістикою до Гонконгу — через Румунію, а не напряму з Одеси. Через це "з'їдаються" додаткові декілька днів в дорозі, які важливі для цього продукту", — каже Олександра Авраменко.

У молочній галузі ситуація є особливо критичною, говорить заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська. Йдеться про втрату виробничих потужностей, зміну логістичних маршрутів, зменшення поголів’я худоби та скорочення внутрішнього попиту через масову міграцію населення за кордон. Свого часу завдяки «торгівельному безвізу» понад 50 підприємств молочного сектору отримали дозволи на експорт своєї продукції до країн ЄС, оперативно переорієнтувавши постачання через західний кордон.

Як зазначає в коментарі для Delo.ua гендиректор Української аграрної конфедерації, на основі оприлюднених пропозицій Європейської Комісії можна очікувати, що під можливе відновлення квот потраплять такі ключові позиції українського експорту:

• Кукурудза — приблизно 650 тис. тонн/рік (під час АТЗ — понад 4,7 млн тонн).
• М’ясо птиці — близько 40 тис. тонн/рік (значно менше за фактичний експорт під час АТЗ).
• Мед — близько 36 тис. тонн/рік (за даними Мінекономіки, — близько 6 тис. тонн/рік).
• Цукор — орієнтовно 40,7 тис. тонн (під час дії АТЗ — 109 тис. тонн).
• Оброблені томати — ~10 тис. тонн/рік.

Наведені розміри квот істотно нижчі за фактичні обсяги експорту в період дії пільгового режиму торгівлі, а їх дроблення на місяці може створити серйозні логістичні та цінові виклики.

Крім того, новий порядок торгівлі передбачатиме можливість запровадження захисних заходів з боку країн ЄС — у випадку надмірного зростання імпорту Єврокомісія може оперативно застосовувати тимчасові обмеження, включно з повним призупиненням преференцій.

Наслідки для української економіки та окремих секторів

Завершення режиму автономних торговельних заходів і повернення до обмежувального режиму квот і мит означатиме структурну зміну умов зовнішньої торгівлі для України. Це не просто технічне коригування доступу до ринку — це зміна системи координат для експортно-орієнтованого агросектору, який відіграє ключову роль у підтримці економіки воєнного часу, упевнений гендиректор Української аграрної конфедерації.

Можливі загальноекономічні наслідки

1. Зниження обсягів експорту — в короткостроковій перспективі (2025–2026 роки) експорт продукції з високою залежністю від ринку ЄС може скоротитися на 15–25%.
2. Втрати валютної виручки — з урахуванням рекордного експорту цукру, пташиного м’яса, меду та переробленої продукції у 2023–2024 роках, щорічні втрати валютної виручки можуть сягати 2,5–3,2 млрд доларів.
3. Ціновий тиск усередині країни — скорочення експорту призведе до перенасичення внутрішнього ринку, особливо продуктами з низькою еластичністю попиту (мед, цукор, яйця).
4. Послаблення позицій України в ланцюгах доданої вартості ЄС — виробники, які пройшли сертифікацію в ЄС та інвестували в євроінтеграцію, можуть бути змушені згортати діяльність.

Найбільш вразливі сектори

Птахівництво. Сектор орієнтований на ЄС (експорт обробленого та охолодженого м’яса птиці). Зменшення квоти означатиме фінансовий удар для галузі, яка вже переживає тиск з боку логістики та енергетики.

Мед. Україна — найбільший постачальник меду в ЄС. В умовах низької квоти та високого попиту обмеження призведе до падіння внутрішніх цін і витіснення малих виробників.

Цукрова промисловість. 2023–2024 роки стали рекордними за обсягами експорту цукру — частка експорту саме до ЄС зросла до історичних максимумів. Втрата цього ринку через квоти означатиме критичні ризики для виробників.

Переробка овочів і томатної пасти. Малі та середні підприємства, адаптовані під ринок ЄС, мають низьку здатність переналаштування на інші регіони.

Органічне виробництво. Галузь залежна від вимог і попиту ринку ЄС. Втрата експортного каналу сповільнить розвиток сектора.

"Негативний вплив буде концентрованим: він не торкнеться всієї економіки рівномірно, але вдарить точково по експортозалежних, модернізованих і найбільш інтегрованих секторах, які демонстрували динаміку росту навіть під час війни. Особливо це стосується сегментів, які вклалися у відповідність стандартам ЄС. Необхідна гнучка перехідна модель, дипломатичний діалог і внутрішня підтримка тих, хто втрачає канали збуту", — говорить Павло Коваль.

Хто конкретно і скільки може втратити

Скасування автономних торговельних заходів та повернення до квот і мит створює значні ризики для українських експортерів, особливо в агропромисловому комплексі. Хто конкретно і скільки може втратити? (далі — оцінки Української аграрної конфедерації)

Птахівництво

• МХП (Миронівський хлібопродукт). У 2023 році експорт курятини до ЄС сягнув понад 171 тис. тонн. Компанія є найбільшим постачальником м’яса птиці до ЄС. Потенційні втрати можуть сягати $200–250 млн на рік.
• Інші активні експортери: Агро-Овен, Володимир-Волинська птахофабрика, Птахокомплекс Дніпровський.

Цукрова промисловість

• Астарта-Київ. У 2024 році компанія збільшила експорт цукру вп’ятеро, до 140 тис. тонн, з яких значна частина — до ЄС. Потенційні втрати — до $60 млн/рік.
• Інші експортери: Radekhiv Sugar, Імперіал-Агро, Гнідавський цукровий завод.

Медова галузь

• Ascania-Pack, ApiProduct, Український медовий альянс, Medovyj Rai — переважна частина експорту орієнтована на ринок ЄС. Кожні 10 тис. тонн понад квоту — це $5–10 млн втрат по маржі.

Переробка овочів та томатів

• Agrofusion Group, Чумак — компанії, орієнтовані на ринки ЄС. Потенційні втрати — до $20–25 млн/рік.

Органічні продукти

• Organic Original, Galeks-Agro, EthnoProduct — працюють за стандартами EU Organic. Втрата ринку ЄС означає стратегічне звуження діяльності.

За оцінками Української аграрної конфедерації, орієнтовні втрати за галузями виглядають наступним чином:

• Економіка загалом: $2,5–3,5 млрд/рік.
• Птахівництво: до $400–500 млн/рік.
• Цукрова промисловість: до $100–120 млн/рік.
• Мед: до $80–100 млн/рік.
• Переробка овочів і фруктів: до $60–90 млн/рік.
• Окремі підприємства (МХП, Астарта, Agrofusion): від $20 млн до $250 млн/рік.

"Найбільші втрати понесуть саме ті компанії, які інвестували в євроінтеграцію, сертифікацію та логістичну адаптацію. Їхня залежність від ринку ЄС обертається структурним ризиком у разі звуження доступу до нього", — застерігає Павло Коваль.

Разом з тим, зазначає аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев, найвідоміші українські аграрні компанії -експортери постраждають меншою мірою, оскільки як правило спеціалізуються на експорті необробленої сировини і зможуть перенаправити експорт в Африку і Азію. Серед таких компаній, зокрема, — Кернел або Нібулон. Вони — зерновики, і європейський ринок для них не є ключовим.

А от для невеликих компаній, що виробляють продукцію зі значною часткою доданої вартості, переорієнтація на нові ринки збуту може виявитися значно більш болючою.

Галузі, що не постраждають

Хоча більшість експортозалежних галузей АПК відчують тиск, існує низка секторів, які постраждають мінімально або навіть отримають вигоду, говорить очільник Української аграрної конфедерації.

Не постраждають:

• Експорт зернових культур (кукурудза, пшениця, ячмінь). Експорт цих культур не підпадає під тарифні квоти (згідно з Додатком I-A Угоди про асоціацію). За умови стабільної логістики виробники можуть зберегти або навіть наростити експорт.
• Металургія та машинобудування. 8 травня Європейський парламент проголосував за продовження дії торговельних преференцій для українського імпорту — скасування мит і квот на залізо та сталь до червня 2028 року. Тож цей сегмент українського експорту уникне торгівельних втрат в найближчі три роки.
• ІТ та інтелектуальні послуги. Цей сектор знаходиться повністю поза дією тарифних режимів. Ринок ЄС відкритий для аутсорсингу та стартапів, підтримується інструментами Horizon Europe та Digital Europe.

Виграти від нинішньої ситуації можуть тваринники, говорить Павло Мартишев з KSE. Одним з наслідків скасування безмитної торгівлі з ЄС буде збільшення об’ємів продажу зерна на внутрішньому ринку, через що можуть здешевшати корми.

Виграти можe також кондитерська галузь. Причина — аналогічна: через скорочення експорту цукру в ЄС і як наслідок перенасичення внутрішнього ринку ціни на солодку продукцію можуть знизитися. І кондитери, до речі, дуже радіють цьому факту.

"Можливо, виграють і олійники. Якщо ЄС обмежить імпорт ріпаку і соєвих бобів, то у українських переробників буде більше сировини", — каже співрозмовник.

Що далі

Скасування автономних торговельних заходів з боку Європейського Союзу — це не просто технічна корекція митної політики. Це тест на стратегічну здатність сторін мислити в логіці довгострокового партнерства, переконаний гендиректор Української аграрної конфедерації. Для України — це момент істини, коли виявляється реальна глибина євроінтеграції. Для ЄС — це випробування на зрілість у питанні солідарності не на словах, а на ділі.

Поточні сигнали з Брюсселя вказують на прагматичне згортання надзвичайних режимів та поступове повернення до догматичних норм. Такий підхід зрозумілий для внутрішньоєвропейського ринку, але абсолютно недостатній у ситуації воєнної економіки сусідньої країни, яка виконує роль стратегічного буфера і партнера водночас.

Джерело @ Agronomy.com.ua