Та аналіз фінансових моделей учасників рейтингу за результатами 2018 року
Перше місце, як і в попередніх декількох оновленнях, посідає Райффайзен Банк Аваль з рейтингом «4,5 зірки».
Рейтинг «4 зірки» отримали 10 банків, з них дев'ять іноземних та один державний – французькі «Креді Агріколь» та УкрСиббанк, нідерландський ІНГ Банк Україна, американський Сітібанк, польські Кредобанк та Ідея Банк, німецький ПроКредит Банк, італійський «Правекс», угорський ОТП та державний ПриватБанк.
Найнижчу оцінку «низький рівень життєздатності» отримали українські Мегабанк, «Кредит Дніпро» та російський Промінвестбанк.
Як змінилася банківська система у 2018 році, на чому банки навчилися заробляти, які ризики будуть найбільшими у 2019-му? Для Mind тенденції та перспективи ринку аналізував Анатолій Дробязко, член товариства фінансових аналітиків України та співавтор підходу в оцінці банків Mind.
8 тез про тенденції банківської галузі минулого року
Стабілізація і… стагнація банківської системи після «очищення» 2014–2015 років. Не можна сказати, що система у 2018 році стрімко повертає втрачений фінансовий ресурс, але короткострокові депозити в гривні приросли на 10,8 млрд грн, тоді як поточні рахунки збільшилися на 22,2 млрд грн. Поточні рахунки у валюті збільшилися на $260 млн, а строкові зменшилися на $160 млн. Банківська система має досить обмежений ресурс з цього ринку для подальшого кредитування.
Бізнес не поспішає нести гроші в банки. І хоча ресурси на поточних рахунках у гривні збільшилися на 14,5 млрд, обсяг коштів на строкових рахунках збільшився лише на 0,9 млрд, а валютні кошти взагалі зменшилися.
Ринок кредитів фізичних осіб зріс більше ніж на 25,7 млрд грн. При цьому системно зменшується обсяг кредитів у валюті – на $430 млн за рік. Нагадаємо, кредитувати фізосіб у валюті заборонено з 2009 року. Вирішення проблеми перекосу після двох хвиль девальвації поступово вирішується в судовому порядку і завдяки компромісам між кредиторами і позичальниками. Законодавча та виконавча гілки влади фактично самоусунулися від вирішення цієї проблеми.
Провал кредитування юридичних осіб. Гривневий портфель не зростає, валютний – приріс у доларах за рахунок кредитування нерезидентів українськими банками. Портфель збільшився також і в євро, що відповідає тенденціям зміни експортних потоків.
Тут варто зробити окрему ремарку. Жорстка регуляторна політика НБУ щодо впровадження у дуже швидкому темпі МСФО-9 та інших європейських директив реально відсікли існуючий український корпоративний бізнес від кредитних ресурсів.
Можна погоджуватися з критеріями щодо прозорості структури капіталу бізнесу, посиленням вимог до фінансового моніторингу, намаганням перекласти на банки не притаманні їм фіскальні функції. Але в існуючому кволому пожвавленні економіки банки, м’яко кажучи, не є драйверами.
Вони переобтяжені великими обсягами негативно класифікованих кредитів з часів попередніх криз. А коментувати кредитні портфелі державних банків у аналітиків давно немає бажання. І не можна казати, що це проблеми попередніх криз: минулого року вже були випадки дефолтів за кредитами, що надані після 2014 року.
Провал роботи ФГВ з проблемними активами. Фонд гарантування вкладів самостійно не впорався з портфелем активів у півтрильйона гривень, які він прийняв від збанкрутілих банків. І сьогодні проводить «атракціон нечуваної щедрості» на користь колишніх позичальників, які з дисконтом викуповують свої активи через треті руки.
Хоча де-юре нічого незаконного не відбувається, за фактом ми спостерігаємо вторинний перерозподіл власності дрібного та середнього бізнесу, який сформувався до кризи 2014 року, на користь реальних власників банків за участю широких верств бюрократичної системи.
Але без вирішення питання дефолтів, які висять на балансах банків, подальшого стрімкого зростання не буде. І це є навіть більшою проблемою для розвитку кредитування, ніж висока облікова ставка НБУ.
У 2018 році повністю був знятий ризик дестабілізації за фактором ПриватБанку.
Банки «підтримують» високу облікову ставку НБУ. За умови великих ризиків і відповідно формуванню резервів, під час кредитування юридичних осіб державні банки «заробляють» на Мінфіні та НБУ і тому найбільше зацікавлені у високій обліковій ставці.
Група малих банків знаходиться у зоні ризику. В основному через необхідність збільшення статутного капіталу до 300 млн грн, яке хоч і перенесли до липня 2020 року, але яке тисне на власників дрібних українських банків. Вихід з ринку великої кількості банків з національним капіталом у 2014–2015 роках не пішов на користь створенню конкурентного середовища. Крім невмілого розпорядження активами банків і, відповідно, нанесення збитків державному бюджету, колосальний удар отримав малий та середній бізнес, особливо на регіональному рівні.
Якщо підсумувати перспективи банківської системи на 2019 рік, обтяжений двома передвиборчими кампаніями, можна давати позитивні прогнози, за умови відсутності «чорних лебедів».
Як змінилися бізнес-моделі банків
Два роки тому Mind включив до оцінки банків додатковий параметр «аналіз фінансових моделей банків». Автором методики виступив автор цього матеріалу Анатолій Дробязко разом з Валерієм Сушком, які використовували її в журналі «Фінансові ризики» у 1994–2009 роках. За допомогою цієї моделі у період гострих криз можна наглядно показати кредитному комітету, чому одним партнерам гроші можна давати, а для інших потрібно терміново закрити ліміти.
Зазвичай казначейство банку бачить високі процентні ставки і свій зиск, і нічого не хоче чути про ризики. Mind адаптував ідею аналізу «моделей» банку і у структурованій формі відображає бізнес-модель банків на сторінці профайлу кожного банку – учасника рейтингу. Очевидно, що розуміння, яким чином побудована фінансова модель банку (на чому він заробляє і у що інвестує) значно полегшує прийняття рішень перед обранням установи для відкриття рахунків або депозитів.
Цього разу автор хоче запропонувати ще один, схожий, але трохи інший підхід у аналізі банків. Але перед тим важливо відзначити, що кожен аналіз є лише константою і не претендує на остаточну істину. У ринковій економіці постійно змінюються умови, і вчорашні переваги можуть виявитися новими сьогоднішніми проблемами.
Якщо аналіз фінансової моделі показує, де банк отримує ресурси і куди їх вкладає, то другий підхід демонструє, де банк платить за ресурси, а де заробляє.
Для цього ми проаналізували сальдо фінансових потоків з ринком домогосподарств; корпоративним сектором; міжбанківським ринком, включно з ринком міжнародних залучень; бюджетом за платежами і процентами від портфеля ОВДП, НБУ за доходами по депозитним сертифікатам і платежами по рефінансуванню; чистим комісійним і торговельним доходом, а також витратами на утримання банку, скоригованими на інші доходи.
Разом ці потоки показують операційний прибуток банку, який складається з прибутку для розподілення акціонерами та обсягу сформованих резервів. Для того щоб моделі були співставними, сальдо кожного потоку зважимо на обсяг отриманих доходів і розрахуємо це в процентах.
ПриватБанк. Банк додав у рейтингу за підсумками 2018 року, і тепер має «стабільний рівень життєздатності».
ПриватБанк має позитивне сальдо на ринку юридичних осіб. При поглибленому вивченні треба зважити на нараховані й не отримані проценти. Незважаючи на найбільший депозитний портфель фізичних осіб, банк має позитивний баланс з урахуванням платежів за кредитами.
На міжбанківському ринку портфель також збалансований. ПриватБанк платить НБУ за кредитами рефінансування, а отримує процентний заробіток за портфелем ОВДП. При мінімальних доходах від торгівлі фінансовими інструментами має чистий комісійний дохід, якого вистачає на утримання банку.
У цілому банк має прекрасний результат за операційним прибутком. З іншого боку, це є демонстрація моделі сучасного інноваційного банку, який дозволяє розпоряджатися кредитним портфелем юридичних осіб, не звертаючи увагу на ризики неповернення, що за попередніх власників багато років були основними.
Державні банки. Через неякісні портфелі та неринкову бізнес-модель «Ощад» та «Укрексім» знову втратили позиції в рейтингу.
Фінансові моделі Ощадбанку й Укрексімбанку є майже ідентичними. Держбанки заробляють свої доходи на ринку кредитів юридичних осіб, хоча відомо, що їхній портфель переобтяжений дефолтними позичальниками.
Кошти витрачаються на підтримку портфелів депозитів фізичних осіб та за позиками на міжнародних ринках (Ощадбанк – 2,9 млрд грн, Укрексімбанк – 5,3 млрд грн за 2018 рік). Заробляють на ринку ОВДП та депозитних сертифікатах НБУ, хоча в Укрексімбанку були витрати за кредитами рефінансування.
На утримання банку чистого комісійного доходу не вистачає. Відповідно, у майбутньому це може стати аргументом для скорочення мережі та персоналу. Внаслідок перекосу валютних запозичень та працюючих активів за рахунок зміцнення гривні у 2018 році на 1,5%, ці банки мають від’ємний результат за торговельними операціями. Незважаючи на те, що обидва з них по балансах у річному звіті показали прибуток, цих результатів досягнуто за рахунок розформування резервів. Тобто два системоутворюючих банки мають операційні збитки.
Міністерство фінансів у стратегії розвитку банків за участю держави розглядає можливість залучення до 2020 року в капітал цих банків іноземного інвестора. Дуже сумнівно, що, маючи основний фінансовий потік від взаємин із державними інститутами, ці об’єкти є привабливими для іноземців, які професійно вміють читати звіти про доходи та витрати.
Іноземні банки. Райффайзен банк Аваль, УкрСиббанк та «Креді Агріколь» є лідерами у рейтингу Mind. Ці банки мають збалансовані фінансові потоки з ринком домогосподарств та корпоративним сектором, трохи кредитують міжбанківський ринок, а також вкладають вільні кошти в депозитні сертифікати НБУ.
Банки платять податки до бюджету і мало купують цінні папери уряду. Позитивного результату торговельних операцій майже вистачає на утримання банку. І операційний дохід банку перевищує 33% від загального обсягу доходів.
Українські банки. Для прикладу візьмемо Мегабанк, що має один з найнижчих рейтингів з оцінених нами.
Ця модель у наглядній формі демонструє, як банки відрізняються один від одного: вона показує, що основний заробіток банк має на ринку юридичних осіб. А ресурсна база – на ринку фізичних осіб, і, що дуже небезпечно, на міжбанківському ринку. Банк має невеликий портфель ОВДП, доходи від якого врівноважують бюджетні видатки.
Чистий комісійний дохід не покриває видатки на утримання банку. Мегабанк має позитивний операційний прибуток, але мінімальне погіршення фінансового стану основних позичальників може мати для нього дуже негативні наслідки.
Методика рейтингу банків у майбутньому може частково змінюватися в розрахунковій частині чи доповнюватися новими факторами, з огляду на динаміку показників діяльності банківської системи, а також внаслідок підвищення рівня розкриття фінансової інформації банками.
Джерело @ Mind.ua