- Закон забороняє повертати збанкрутілі банки їхнім власникам. Суд не матиме права винести таке рішення.

- Закон забороняє повертати збанкрутілі банки на ринок. Якщо суд скасує рішення НБУ про виведення банку, ліквідація банку не припиняється, продаж активів і виплати вкладникам продовжуються.

- Закон визначає процедуру отримання грошової компенсації акціонерами збанкрутілих банків. Акціонер банку зможе піти до суду. Якщо він доведе незаконність рішення НБУ, тоді має право на компенсацію збитків. Розмір компенсації визначається міжнародним аудитором. Аудитор підтвердить наявність капіталу у банку на момент виведення або не підтвердить.

- Закон змінює процедуру оскарження рішень НБУ про виведення банків. Суди не зможуть перебирати на себе функції центрального банку. Вони не зможуть піддавати сумніву розрахунки, оцінки та висновки НБУ про банки. Але рішення НБУ можуть бути визнані судом недійсними.

- Закон змінює механізм передачі активів перехідному та приймаючому банку. Раніше такий процес міг би зайняти місяці. Закон дозволяє зробити все набагато швидше, упродовж декількох днів.

Чого Закон НЕ робить:

- не наділяє НБУ додатковими надповноваженнями;

- не вводить зовнішнє управління над НБУ;

- не ставить НБУ вище судової системи;

- не дозволяє НБУ знищувати банківську систему;

- не порушує право власності;

- не має жодного відношення до ринку землі та її продажу.