Непередбачувані повороти торгового протистояння вплинули на безліч показників — від цін конкретних активів до довіри інвесторів до політиків і ринків. Я зібрав п’ять найважливіших подій року:

1. Торгова війна США-Китай

Війна мит, розв’язана Білим домом з метою ослаблення Китаю в межах конкуренції двох найбільших економік, вдарила по обох сторонах. Ймовірно, війна продовжиться і в 2020-му, завдаючи шкоди всій світовій економіці.

Протягом року переговори США і Китаю велися з перемінним успіхом, додаючи фондовим ринкам то песимізму, то оптимізму. Місячні злети і провали ключових індексів доходили до 10%, а загальний розмах за рік перевищив 30%. І хоча у вересні-жовтні здавалося, що США близькі до перемоги, а Китай готовий на «нерівну угоду» (китай скасовує всі нові тарифи, а США — лише частину), до кінця року ситуація виявилася для Білого дому песимістичнішою.

2. Загроза рецесії в США

«Американські гірки» фондових індексів і затягування переговорів США і Китаю посилили страх інвесторів перед рецесією, що призвело до інверсії прибутковості дво- і десятирічних облігацій. Зниження ФРС ключової ставки нівелювало ситуацію, але неясно, остаточно чи тимчасово.

Влітку прибутковість десятирічних облігацій США виявилася нижче прибутковості дворічних. Те ж саме спостерігалося перед кризою 2008 року і ще перед кількома кризами з 1978. Аналітики ФРС, користуючись своєю методикою, оцінили ймовірність рецесії в 38% — приблизно як в 2007 році. ФРС пішла на різке пом’якшення своєї політики, тричі знизивши ставку з 2,5% до 1,75% з липня 2019 року.

Восени інверсія прибутковості облігацій зійшла нанівець, фондові індекси вже не демонстрували глибоких просідань, а, навпаки, ставили нові рекорди. Але значною мірою це було пов’язано з тим, що ФРС завалила ринок дешевими грошима. Рекорди індексів сьогодні відображають оптимізм інвесторів, але чи буде він у майбутньому підкріплений реальним зростанням економіки — поки що неясно. Березневий ф’ючерс на S&P 500 зараз торгується за ціною $3 243, майже рівній нинішньому значенню цього індексу. Іншими словами, учасники ринку не впевнені в подальшому зростанні і вважають рівноймовірним як зниження, так і підвищення індексу.

3. Долар виявився сильнішим, ніж думав світ

У червні експерти Bank of America оголосили про переоціненість долара на 13% і ризик його швидкої девальвації. Але навіть агресивне зниження ключової ставки ФРС в липні-жовтні не призвело ні до чого подібного.

Не можна сказати, що девальвація долара була б для США однозначно негативною подією. Вона б вдарила по конкурентоспроможності ЄС та інших країн, але сприяла б зростанню фондового і товарно-сировинного ринків. Однак ослаблення долара не відбулося навіть після зниження ФРС ключової ставки з 2,5% до 1,75%. Якщо в червні євро коштував $1,12—$1,14, то до листопада він подешевшав до $1,10—$1,12. За цей же період долар зміцнився щодо японської ієни, а до британського фунта хоча і подешевшав, але лише до рівня березня 2019. Що стосується інфляції у США, то вона залишилася на рівні 2%, майже не змінившись з 2016 року.

4. Нафтового прориву не відбулося

Незважаючи на політику ОПЕК+ щодо зниження видобутку нафти, серйозного цінового прориву «чорного золота» в цьому році не відбулося. У першому кварталі нафта Brent подорожчала з $58 до $74, але потім подешевшала і відтоді не ставила нових рекордів.

В кінці квітня дії ОПЕК+ і загрози США щодо посилення санкцій проти Ірану дозволили нафті досягти ціни $74 (рівень листопада 2018). Ще одним позитивним фактором виявилося пом’якшення американо-китайських відносин — з’явилася надія на зростання споживання. Але вже в травні нафта знову почала різко дешевшати, а влітку зовсім відкотилася до рівнів нижче $60. Ключову роль тут зіграв песимізм на тлі затягування переговорів і введення нових мит. Перелом тенденції стався лише восени, коли учасники ринку очікували швидкого підписання торговельної угоди між країнами. Додатковий імпульс курсу нафти додало грудневе рішення ОПЕК+ про нове скорочення видобутку, але ціни все одно поки що далекі від квітневих рівнів.

5. Золото — фаворит року

Мабуть, головним активом, який виграв від подій 2019 року, виявилося золото. Якщо на початку року воно коштувало близько $1 280 за унцію, то в серпні йому вдалося вперше з 2013 подолати планку $1 500, а у вересні — $1 550. Зараз воно торгується за ціною $1 513.

На тлі торгової війни і пов’язаних з нею невизначеностей, золото підтвердило свою роль головного захисного активу. Золото мало позитивний ціновий тренд майже всю першу половину року. Осіння розрядка відносин США і Китаю призвела до незначного його просідання (у порівнянні з рівнями початку року), а до кінця року, незважаючи на заяви сторін про готовність тексту угоди, золото знову почало дорожчати. Таким чином, незважаючи на рекорди фондових індексів і оптимістичну риторику політиків, значна частина інвесторів знизила довіру до більшості активів і вважала за краще старе гасло «In gold we trust».