Трудове законодавство зазнало чималих змін, починаючи з 24 лютого, і наразі виникає багато питань, які потребують змістовних та зрозумілих відповідей.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Війна визначає для роботодавців особливі умови, які великою мірою стосуються зберігання документів, зокрема трудових книжок.

Відповідно до ст.119 Кодексу законів про працю України, На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Зміна істотних умов праці

Наразі не застосовується норма, щодо попередження працівника про зміни істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці.

Віднедавна набув чинності закон, який регулює надання щорічних відпусток під час війни (Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Він передбачає, що під час воєнного стану працівники мають право на 24 дні оплачуваної відпустки.

Наразі велика кількість українців покинула свої домівки через вторгнення російських військ на територію нашої країни. Переселенцями або вимушеними переселенцями називають внутрішньо переміщених осіб.

В умовах воєнного стану відбуваються швидкі зміни законодавчих норм. Не обійшлося і без змін у трудовому законодавстві.

Головні положення системи накопичувальної пенсії прокоментувала міністр соціальної політики України Марина Лазебна. З її слів, ця система максимально вигідна саме для пенсіонерів.

У Держпраці надали роз’яснення, як бути роботодавцю, якщо працівник не хоче використовувати щорічну відпустку повної тривалості і вимагає надати йому грошову компенсацію за невикористану відпустку.