Питання невідповідності пропозиції та попиту на ринку праці кваліфікованих робітників вже давно є актуальними в бізнес-середовищі.

Здобути освіту, безперечно, важливо і потрібно. Але не менш важливо здобути освіту, яка відповідає вимогам ринку праці. Гнучкість у цьому має проєкт перекваліфікації військовослужбовців та членів їх сімей «Норвегія-Україна».

Поки не прийнятий новий Трудовий кодекс, який Рада розглядає з перервами близько 10 років, Кабмін продовжує поліпшувати старий Кодекс Законів про працю (КЗпП) зразка 1971 року. Чергова пропозиція стосується узаконення гнучкого графіка робочого часу і віддаленої праці. Експерти ринку праці підтримують нововведення, але говорять і про можливі мінуси.

Німецька промисловість очікує зростання числа трудящих, переведених на неповний робочий день.

Найбільше співробітників серед старшого покоління, а ось молоді сильно не вистачає.

Ринок праці менше поповнюється дуже юними фахівцями.

Близько 9 мільйонів українців щорічно виїжджають на сезонні роботи за кордон. 

Роботодавці стануть наймати активніше лише до кінця року. Але на середніх зарплатах це не позначиться: за прогнозом, темп їх зростання перевищить темпи інфляції.

В Україні трактористи, слюсарі та зварники – на вагу золота. Українці вибирають “популярні” професії юриста, міжнародника або економіста, а після навчання займають черги в центрах зайнятості.

Український ринок праці поки далекий від європодходів до пошуку персоналу. У нас навіть ніяк не включать антидискримінаційні закони. Роботодавці пишуть в оголошеннях, що кандидати потрібні до 35 років і не "після декрету", а на співбесідах відверто запитують про плани на сім'ю. Та й претенденти не дуже стараються піднімати процес на новий рівень: чи багато хто користується порадами щодо написання резюме або складають мотиваційні листи? Але ринок, що вже рухається в Європу, змусить всіх змінитися.